Богдан і вогники лісової стежки
✦ Зробіть героєм свою дитину
Ім’я не зберігається — воно потрібне лише, щоб показати казку.
Тато взяв Богдана за руку, і вони пішли знайомою стежкою через ліс додому. Сонце вже сховалося за деревами, і навколо почало сутеніти. Листя тихо шурхотіло над головою, наче дерева щось шепотіли одне одному.
Богдан зупинився і взяв тата за руку міцніше. "Тату, а чому дерева шепочуть?" — спитав він тихенько. Тато посміхнувся і сказав: "Це вітер шелестить листям, синку. Я поруч, і ми разом знайдемо дорогу додому".
Стежка ставала темнішою, і Богдан притулився ближче до тата. Він відчув, як йому трохи лячно від тіней поміж деревами. "А як ми знайдемо дорогу назад?" — прошепотів він.
Раптом попереду щось тихенько замерехтіло. Це був Світлячок — маленький вогник із теплим золотавим світлом. Він літав неподалік, а тато впевнено обирав знайому стежку, що вела до дому.
Богдан придивився і побачив під деревами дрібні грибочки, що теж світилися м'яким блакитним світлом. "Тату, дивись! Вони світяться!" — вигукнув він радісно. "Це чарівні грибочки, — сказав тато. — На них можна тільки дивитися, а торкатися не можна".
Світлячок покружляв неподалік і тихенько дзижчав, наче радів разом із ними. Його маленьке світло вихопило з темряви знайомий прикметний камінь біля стежки. Богдан впізнав це місце і обережно рушив знайомою дорогою разом із татом, тримаючись за його руку.
Дерева й далі шепотіли, але тепер Богдан не боявся цього звуку. Він зрозумів: то лише вітер шелестить листям, а тато поруч.
Незабаром у вікнах їхнього будиночка замерехтіли вогники. Богдан пройшов останні кроки, тримаючи тата за руку, радісний і спокійний. Світлячок ще трохи покружляв біля дверей, наче прощаючись, і тихо полетів у темряву лісу.
Тато відчинив двері, і в будиночку одразу стало тепло й затишно. Богдан зняв взуття і заліз під теплу ковдру. "Дякую, що ти був зі мною, тату", — прошепотів він, заплющуючи очі.
За вікном ліс тихо шепотів свою колискову, а маленькі грибочки й досі світилися десь у темряві, наче лагідні нічники. Богдан заснув швидко і спокійно, знаючи, що тато завжди буде поруч і допоможе знайти дорогу додому.
Створити таку казку про вашу дитину
Ваша дитина — головний герой: ім’я, мама й тато, улюбленець, улюблені іграшки. Перша казка безкоштовно.
Створити казку →